Законопроект про заборону дітовбивств в Україні

06.02.2014

Стаття 1. Частину 2 статті 25 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV викласти у такій редакції:

«2. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її зачаття.

Державою охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини, на рівні з народженою дитиною».

Стаття 2. Частини 6, 7 статті 281 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV викласти у такій редакції:

«6. Забороняється штучний аборт і штучне переривання вагітності.

7. Забороняється проведення лікувальних програм допоміжних
репродуктивних технологій.»

Стаття 3. Викласти частини 1, 2 статті 6 Сімейного кодексу України  від 10.01.2002 № 2947-III в слідуючій редакції:

«1. Правовий статус дитини має особа з моменту зачаття до досягнення нею повноліття.

2. Малолітньою вважається дитина з моменту зачаття до досягнення нею чотирнадцяти років.»

Стаття 4. Виключити статтю 123 » Визначення походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій» Сімейного кодексу України  від 10.01.2002 № 2947-III.

Стаття 5. Доповнити Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III наступною статтею:

«Стаття 115.1. Умисне вбивство дитини з моменту зачаття до народження.

1.Вбивство дитини з моменту зачаття до народження шляхом:

а) медикаментозного (народні методи) або хірургічного переривання вагітності;

б) шляхом застосування допоміжних репродуктивних технологій, —

карається позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті:

а) скоєне у відношенні двох чи більше дітей;

б) скоєне групою осіб, групою осіб за попередньою домовленістю або організованою групою;

в) вчинення зазначених дій особою, яка не має спеціальної медичної освіти;

г) з подальшим використанням органів чи тканин;

д) що спричинило важкі наслідки здоров’ю матері, безпліддя, смерть, —

карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 6. Доповнити Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III наступною статтею:

«Стаття 117.1. Умисне вбивство матір’ю зачатої дитини до її народження.

1.Умисне вбивство матір’ю зачатої дитини до її народження, —

карається позбавленням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.»

Стаття 7. Доповнити Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III наступною статтею:

«Стаття 117.2. Схиляння, примушування матері до вбивства зачатої дитини до її народження.

Схиляння, примушування матері до вбивства зачатої дитини до її народження,-

карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.»

Стаття 8. Виключити статтю 134 «Незаконне проведення аборту» Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-III.

Стаття 9. Доповнити Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III наступною статтею:

«Стаття 321-3. Незаконний обіг засобів для проведення штучного аборту і засобів контрацепції з абортивною дією.

1. Виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, облік, відпуск, зберігання з метою збуту, збут засобів для проведення штучного аборту, засобів контрацепції з абортивною дією або приладдя для їх виготовлення, засобів для проведення лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій,-

караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, передбачені частиною першою цієї статті, які вчинені повторно,- караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. 

3. Ті самі дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені органіованою групою осіб, щодо засобів для проведення штучного аборту і засобів контрацепції з абортивною дією у великих розмірах,-

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 

Списки засобів для проведення штучного аборту і засобів контрацепції з абортивною дією, а також великий розмір засобів для проведення штучного аборту і засобів контрацепції з абортивною дією для цілей цієї статті та інших статтей цього Кодексу затверджуються законодавством України.»

Стаття 10. Внести в Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III слідуючі зміни:

Частину 1 статті 161 після слів » за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі» доповнити словами «рівня фізичного і психічного розвитку до або після народження, віку, стану здоров’я.»

Стаття 11. Викласти пункти 1, 2 статті 1 закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р. № 2402-III в слідуючій редакції:

«1. Дитина — кожна людська істота з моменту зачаття до досягнення 18 років (повноліття)»;

«2. Дитинство — період розвитку людини з моменту зачаття до досягнення повноліття.»

Стаття 12. Внести в закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р. № 2402-III слідуючі зміни:

Частину 1 статті 3 після слів «незалежно від раси, кольору шкіри, статі» доповнити словами «рівня фізичного і психічного розвитку як до так і після народження, віку.»

Стаття 13. Внести в закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р. № 2402-III слідуючі зміни:

в частину 1 статті 6 слова «з моменту визначення її живонародженою та життєздатною» замінити словами «з моменту визначення її зачатою.»

Стаття 14. Внести в закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р. № 2402-III слідуючі зміни:

пункт 1 частини 2 статті 10 після слів «включаючи сексуальні зловживання» доповнити словами «та штучне переривання вагітності (медикаментозне, хірургічне, народні методи)».

Стаття 15. Частину 1 статті 8 закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII викласти в наступній редакції:

Держава визнає право кожного громадянина України, в тому числі і дитини, як до, так і після народження, на охорону здоров’я і забезпечує його захист».

Стаття 16. Внести в закон України « Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII слідуючі зміни:

пункт 1 статті 10 після слів «здоров’я дітей» доповнити словами «як до, так і після народження.»

Стаття 17. Статтю 48 закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII викласти в слідуючій редакції:

«Стаття 48. Штучне запліднення та імплантація ембріона. Використання інших методів допоміжних репродуктивних технологій.

1. Допоміжними репродуктивними технологіями є методи лікування безпліддя, при вживанні яких окремі або всі етапи зачаття і раннього розвитку ембріонів здійснюються поза материнським організмом (у тому числі з використанням донорських і (або) кріоконсервованих статевих клітин, тканин репродуктивних органів і ембріонів, а також сурогатного материнства).

2. Штучне запліднення та імплантація ембріона заборонені.

3. Вживання допоміжних репродуктивних технологій тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.»

Стаття 18. Статтю 50 закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII викласти в слідуючій редакції:

«Стаття 50. Штучний аборт і штучне переривання вагітності.

1.Штучний аборт — штучне переривання життя дитини в період від її виникнення при зачатті до досягнення дитиною рівня фізичного розвитку відповідного критеріям живонародження, встановленого діючим законодавством України. Штучний аборт може проводитися шляхом хірургічного або медикаментозного переривання вагітності, екстракорпорального знищення зачатих штучним шляхом дітей на ембріональному етапі їх розвитку, абортивної дії внутріматочних і гормональних засобів контрацепції і т.д.

2.Проведення штучного аборту тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

3. Штучне переривання вагітності — штучне припинення процесу виношування дитини всередині організму жінки.»

Стаття 19. Внести в закон України « Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII слідуючі зміни:

В частину 3 статті 57 після слів «надається право самій
вирішувати питання про материнство» доповнити словами «до моменту зачаття нею дитини.»

Стаття 20. Доповнити закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII наступною статтею:

«Стаття 57.1. Зачаття і народження дитини

1. Зачаттям дитини являється момент запліднення чоловічою статевою клітиною жіночої статевої клітини і виникнення нової людської істоти.

2. Медична організація, в якій встановлено факт зачаття, реєструє зачату дитину.

3. Моментом народження дитини являється момент відділення дитини від організму матері за допомогою пологів.

4. При народженні дитини медична організація, в якій відбулися пологи, видає документ встановленої форми.

5. Медичні критерії народження, в тому числі терміни вагітності, маса тіла дитини при народженні і ознаки живонародження а також порядок видачі документу про народження і його форма затверджуються уповноваженим органом виконавчої влади. «

Стаття 21. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Стаття 22. Президенту України забезпечити приведення відповідними центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Для создания ссылки на эту статью, скопируйте следующий код в Ваш сайт или блог:

Комментарии

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Яндекс.Метрика